top of page

Зубівська гімназія Миргородської міської ради

Адреса: с. Зубівка, вул. Гурамішвілі, 2

Миргородський район, Полтавська область, 37660

тел: (05355)35223

e-mail: zoobivkaschool@ukr.net

Перша згадка про школу в селі Зубівка –  1870 рік (земська школа)

Нове приміщення школи – з 1977 року

Зубівська середня школа – з 1982 року

Зубівський навчально-виховний комплекс – з 2007 року

Громадсько-активна школа – з 2014 року

Зубівська гімназія – з 2021 року

Навчається учнів  – 68 учнів

Педагогічних працівників – 19

З них мають звання: «Старший учитель» - 2 та  «Вихователь-методист» - 1

Методична проблема:

   «Удосконалення системи уроків шляхом упровадження особистісно-зорієнтованої системи навчання та виховання учнів».

63b127_b2a66633eafe4fb98fe5e4babc4d6dfc

ЛІТОПИС ЗУБІВСЬКОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ 

 

 

ПІД РЕДАКЦІЄЮ К.П.НІМИЧА

ЛЮТИЙ  1967 р.

 

(Збережено мову,пунктуацію, стиль мовлення оригіналу)

 

ПЕРЕДМОВА

 

  У складанні цього літопису про Зубівську середню школу взяли участь учителі :

Костянтин Іванович Бутенко, Карпо Васильович , Феофан Сергійович Пасько та Костянтин Пилипович Німич.

 В написанні літопису використані архівні матеріали , спогади учителів та жителів села.

  Літопис має багато вад , але заслугою вказаних товаришів є те , що вони вперше склали цей літописний матеріал , що матиме велике виховне значення для підростаючого покоління.

  Даний літопис про школу присвячено славному ювілею – 50 річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції  і 50 річчю Радянської влади на Україні.

                                                                                                                     Автор.

       ….Завдяки турботам місцевої громади в 1870 році в с. Зубівці було відкрито початкове народне двокласне училище, а в с. Руда початкова школа була відкрита перед початком першої світової війни в 1914.

       У початковому двохкласному училищі працював учителем Прохор Васильович Стеблінський (родом з Комишної) з 1876 – по 1892 роки , але працював з переривами навчання .

       Зубівське початкове училище не мало постійного приміщення аж до 1905 року, а в 1905 – 1907 було побудовано земством основне шкільне приміщення. Діти навчалися спочатку в приватному будинку, а згодом в земсько-громадському яке було збудовано в 1907. Кошти що виділялися на утримання училища Миргородським повітовим земством та зубівською сільською громадою, були явно не достатні. В наслідок чого школа закривалася в 1876 році і лише «приговором от 24 сентября 1876 года постановили возобновить училище, закритое 1876 году по недостатку средств на его содержание». 1886 року і по 1890 рік училеще знову закривалось «по ветхости здания».

На 1 січня 1894 року в училищі налічувалося 109 хлопчиків і всього 11 дівчаток, і це в той час, коли в Зубівці було 550 дітей шкільного віку.

За 1894 рік в училище вступило 54 учні, вибуло 43, закінчило курс навчання  11 хлопчиків.

        В наступні роки кількість учнів майже не мінялась, на 1 січня 1902 року в двокласному училищі нараховувалось 118 учнів а на 1 січня 1906 року – 110. Лише на перше січня 1907 року кількість учнів в училищі збільшилася до 153 чоловік. Звертая увагу на себе такий факт, що з 1902 по 1907 рік у школі не навчалася жодна дівчина.

        Один з учителів Зубівки Петро Васильович Косяченко був любителем  історії рідного краю. Його повідомлення використано Полтавським істориком Л.В. Падалкою у книзі «Прошлое Полтавской теретории и её заселение» 1914 рік. Більшість жителів села була не письменною. В 1910 році з 2724 чоловік письменних було 749 чоловік. В 1890 році при народному училищі була створена невеличка шкільна бібліотечка. В 1906 році її книжковий фонд становив 279 примірників, а за рік 50 читачів взяли для прочитання всього 111 книг. Зусиллям місцевої інтелігенції  5 березня  1896 року у Зубівці відкрито народну бібліотеку – читальню. На 1 січня 1898 в ній нараховувалось 381 книга, але газет і журналів не було . там було 4 книги з медицини, 10 книг з природознавства та 99 книг релігійного змісту. В 1897 році читальню відвідало 775 жителів села, яким було зроблено 938 книговидач. Жінкам було всього  видано 12 книг.

       В період з 1913 - по 1919рр тут працював завідуючим двокласноїт школи Костянтин Іванович Бутенко(м.Миргород , ул.Авангардна,29), який у свої спогадах розповідав , що такі школи були по волосних селах, а Зубівка була центром волості. В с.Руда була початкова школа на 3 групи. Одночасно в Зубівці існувала однокомплектна церковна школа на 3 групи до 1917року.

      Учитель працював з двома групами і дітей навчав історії,арифметики,геометрії, природознавства,малювання та креслення.Дуже важкі умови були для роботи вчителям з двома групами.Навчалися до Великиї Жовтневої соціалістичної революції  проводилось не на рідній мові , а на російській. В той період у школі навчалось 120-130 учнів.

«Було нас чотири вчителі: троє молодих , по 19-20 років , а четверта була Зубівська Ксоьнзенко , походженням з дворян,яка була в тісному контакті з попом Стасевським.Нас троє вважали ліберально настроєними і вони на нас завжди наводили тінь «Неблагонадійних». Ми навіть всі троє намагалися залишати школу»,/зі спогадів Бутенка К.І./

       Старше покоління згадує і тепер учительку Ксьонзенка за грубість до учнів «Зубівською салтичихою».

       Пізніше тут працювали учителями Котлеревський Л.П./з Полтави/,Котлеревська А.П.,Олексієва Т.І./з М.Сорочинець/.

       Член земства,він же і житель села Зубівки - Ведмідь Радіон Нікітіч велику допомогу школі надавав паливом,навчальними посібниками,квартирами для учителів. Учителям до революції дозволялось працювати лише в школі, але Костянтин Іванович Бутенко вів освітню роботу і серед дорослого населення.

Старше покоління і зараз тепло згадує його ім’я.

      Інспектувалася /ревізія/ школи раз на рік.Зубівську школу ревізував інспектор народних шкіл Миргородського повіту Орєшкін – завзятий монархіст, русифікатор,реакціонер. Прийшов 1917 рік.Зубівські учителі з газет дізналися, що 12 березня повалили самодержавство. Жителі села і учителі нашої школи , «Ліберального напрямку» /так на них вказували/ радісно зустріли цю звістку.Молодь села потяглась в школу , яка стала вогнищем культури на селі.

Коли Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила нову еру в історії людства, то в Зубівці по-новому засвітило сонце.

       Лише радянська влада принесла справжню свободу народу.В.І.Ленін писав: «Раньше весь человеческий ум, весь его гений творил для того,чтобы дать одним все блага техники и культуры,а других лишить самого необходимого  - просвещения и развития.Теперь же все чудеса техники , все завоевания культуры стануть общенародным достоянием.» /Соч.Том 26,стр.436/  

       Партія більшовиків на чолі з В.І.Леніним закликала відстоювати із зброєю в руках завоювання Великого Жовтня. В селі загострилась класова боротьба.

     Для дорослих у селі було організовано лікнеп. Учителі Бутенко К.І., Котляревський  Л.П.,Лобурець А.С. допомагали жителям села зміцнювати Радянську владу.

     До революції добре навчалися в школі в учителя К.І.Бутенка учні: Кійко Сергій , Кійко Іван, Фещенко Лука, Марченко Олександр, які потім боролися за Радянську владу.

      К.І.Бутенко , якому тепер 75 років тепло розповідає: - «З місцевих учнів того часу слід згадати Овчарова Василя Михайловича, що в числі перших у Зубівці став членом партії,очолював Повітовий відділ земських справ, але рано помер і похований у Зубівці».

       В 1924 році в школі виникла піонерська організація . До 1927 року Зубівська школа вважалася початковою, а в 1927-1928 навчальному році вона стала семерічною. В той період в школі працювали учителями Верещака Іван Юрійович , Ковтун Федосій Іванович , Ковтун Варвара Дмитрівна, Вахніна Олена Іванівна та ін. Населення з любовю читало губернську газету «Голос труда». В період суцільної колективізації села учителі школи розяснювали селянам переваги колективного господарювання.

      1938-1939 навчального року школа реорганізована в середню школу.

      До 1934 року завідуючим школи був Павло Іванович Назаренко, з 1934 року директором став Василь Юрович Усенко, який працював директором до початку Великої Вітчизняної війни. Особливу увагу заслуговує вчитель математики і фізики Володимир Юрович Чаган , який забезпечував викладання наук до вимог сучасного етапу будівництва соціалізму.

     В молодших класах відзначились кращою роботою учителі: Варвара Дмитрівна Шишацька та Юлія Павлівна Кутова. Заслуговує уваги робота в школі і громадсько-політична серед населення учителя природознавства Олександра Олександровича Любивого, вчителя російської літератури Василя Онуфрійовича Політька, який по хворобі скоро помер, вчителька хімії і природознавства Ольга Лаврентіївна Панченко, вчитель географії Яків Назарович Гудим.

    Випускники школи йшли працювати в сільське господарство,промисловість,а краща частина вступала у середні спеціальні учбові заклади і вузи.

22 червня 1941 року фашисти напали на нашу Батьківщину. Мирні умови навчання в школі закінчилися.Настав час військовий.Ряд учителів мобілізовано на фронти Великої Вітчизхняної війни.Кожен учень розумів , що над нашою Батьківщиною нависла смертельна загроза. 3 липня 1941 року в школі встановили радіоприйомник і слухали виступ Й.В.Сталіна , в промові якого була подана розгорнута програма Комуністичної партії в боротьбі з фашистами. В Миргородському районі діяв партизанський загін , в якому брали участь із наших жителів села С.П.Кійко, М.П.Кійко, М.П.Верещака /фашисти їх розстріляли/.

      В період з 1 вересня 1939 р. і 14 вересня 1941 року середня школа налічувала 26 класів , в червні 1941 року був перший випуск десятикласників у кількості 18 юнаків і дівчат.Класним керівником був Василь Юрійович Усенко.

Учительський колектив школи , директором якої був Василь Юрійович Усенко, завучем Карпо Васильович Струцький , домігся певних успіхів у навчальновиховній   роботі школи, зросла матеріально-технічна база школи : при школі було три добре обладнаних навчальних кабінетів /з фізики, природничий, військовофізкультурний/. При школі працювала комсомольська організація ,в якій секрктарем комітету комсомолу була Олена Іванівна Кривенко  /нині проживає на Миколаївщині/. В школі був добре організований хоровий гурток на 100 чоловік, яким керував учитель співів А.О.Лобурець. Багато і активно працювали учні в різних гуртках.

        За вказівками РККПУ Миргородського району і райвоєнкомату в селі був організований винищувальний батальйон на 100 чоловік , командиром якого було призначено учителя Ф.С.Пасько , а комісаром – В.Ю.Усенка.Членами цього батальйону були К.В.Стуцький(К.В.Струцький), Я.І.Марченко , М.П.Верещака, М.Ф.Тукало. В скорім часі на фронти війни були мобілізовані учителі В.Ю.Усенко,К.В.Струцький ,Д.С.Берсим, М.П.Саєнко,А.О.Лобурець, М.Ф.Тукало, Я.Н.Гудим,Ф.С.Пасько,В.Овдієнко, В.Ю.Чаган, І.В.Коваленко, М.С.Юхно, М.Ф.Попадиченко. 14 вересня 1941році в село вступили фашисти    

і піддали знищенню матеріальної бази школи,навчальні кабінети розтягли, приміщення огадили і в будинку №2 організували каземат для катування радянських громадян. Школа зазнала  зазнала матеріальних втрат на 50 тис.крб. В боях з фашистами загинули учителі Д.С.Берсим,В.Овдієнко,В.Ю.Чаган,

Я.Н.Гудим , М.Ф.Тукало,І.В.Коваленко,М.П.Саєнко та А.О.Лобурець.

      В період тимчасової німецькофашистської окупації школа не працювала. Понад 100 юнаків і дівчат фашисти при допомозі поліції вивезли на каторгу в Німеччину.18 вересня 1943 року Червона Армія звільнила наше село від фашистів. Піднімалась з руїн Миргородщина.Відновлювались колгоспи, відновила навчання і середня школа, але дуже важко було проводити навчання , бо не вистачало паперу,пер і ручок, ні підручників,карт та іншого наочного посібного матеріалу. Та школа дихала,набираючи нових сил.Велику допомогу школі надавало місцеве населення : завозили дрова та інше паливо,робили саморобний торф і ним нагрівали груби,громадяни зносили підручники ,карти, що зберегли в себе. Великий тягар ліг на плечі вчителів, але вони все віддавали : розум,досвід,навики.У Зубівську середню школу у старші класи поступала навчатися молодь з сіл Хомутець,М.Сорочинці,Марченок, Полив’яного , Байраку.За післявоєнні роки контингент учнів школи був невеликим в результаті малої народжуваності дітей по Зубівській сільській Раді. Це можна бачити цю очевидність по таким даним за окремі роки на 1 вересня : за 1947-48 навчальний рік навчалось у середній школі 394 учнів, в 1952-53 – 472 учнів, 1957-58р.- 296 учнів, 1961-63 р.- 271учнів, 1966-67 навч.рік – 283 учнів. За останні 10 років особливо мала наповненість учнів у 1-4 класах. Ось чим і пояснюється малий контингент учнів в цілому в середній школі. Питання про народжуваність дітей на селі набрало проблемного характеру і воно вимага серйозного підходу до розв’язання цієї проблеми внас на селі.

   Трудящі села тепло шанують пам'ять класика грузинської літератури Давида Гурамішвілі,який прожив у Зубівці 51 рік.В 1949 році у серпні місяці на будинку школи встановлена меморіальна дошка на якій золотом викарбувано « На цьому місці стояв будинок , в якому жив 1738рр. та 1763-1792рр. класик грузинської поезії Давид Гурамішвілі».   

    За період з 1945 і по 1960 рр. – на протязі 15 років у школі працювало 44 учителів, але цей період і до сьогоднішнього часу закріпилось за школою лише 5 учителів:Струцький Карпо Васильович/по старості пішов на пенсію/,Пазинич Марія Костянтинівна, Феофан Сергійович Пасько,Німич Ольга Прокопівна і Костянтин Пилипович Німич. Така велика зміна вчителів була результатом несприятливих умов для роботи в школі, що привело до плинності кадрів. За цей період школа зміцніла постійними добре обладнаними навчальними кабінетами з фізики, з природознавства. Лідія Лукічна Одарченко організувала гарний хоровий гурток, яким славилась школа в районі. Заслуговує відмітити сумлінну роботу завуча К.В.Струцького , який допоміг багатьом учителям школи в опануванні педагогічної майстерності. Успішні, глибокі і ґрунтовні знання давав учитель Юрій Васильович Верба з іноземної мови, добре навчала учнів з російської літератури Антоніна Кіндратівна Тукало, української літератури – Тетяна Кіндратівна Сухиня /померла в 1963р./.

     За період з 1944 і по 1967 рік /виключно/ школа випустила учнів з середньою освітою 1177 чол., з них медалістів – 19. Багато наших випускників працює в різних галузях народного господарства країни. З 1177 випускників у с/г працює 711 чол., у промисловості – 348 чол., учителями – 95 чол., медпрацівниками – 23 чол. За 20 років школа провела велику роботу по озелененню села. В 1965 році Міністерство Освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ і Українське т-во охорони природи нагородили Зубівську середню школу Грамотами за активну участь школи в естафеті «За ленінське ставлення до природи».

   Культурний рівень села можна побачити з кількості книжкового фонду трьох бібліотек , в яких налічується зараз 18,374 прим. За період з 1944 і по 1967 рр. проведено книговидач – 72,948 чол. Трудящі села виписують 1226 екземплярів газет ,- 630 примірників журналів. Село повністю електрифіковано, радіофіковано, в селі понад 100 телевізорів в кожному колгоспному дворі 1-2 веломашини.

  Прийнятий Верховною Радою закон від 28 грудня 1958 року «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» в корні змінив і перебудував всю навчально-виховну роботу учителів школи. В школі стало обов’язковим восьмирічне навчання . Серед учнів виникли бригади по вирощуванні високих врожаїв зерна  на колгоспних полях і виробничі учнівські бригади . Старшокласники все літо доглядали і збирали вирощений врожай. Виробничі бригади очолювали комсомольці Даценко Анатолій,Супруненко Раїса,Верещака Іван та інші. Школа має нагороди від Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

  Учительський колектив ,очолюваний директором школи Іваном Григоровичем Пазиничем, повів боротьбу за повну успішність школи і працювати без другорічництва .І школа цього домоглася . Вже три роки школа працює без другорічників. Велику допомогу учительському колективу,який зараз нараховує 22 учителів подає комсомольська організація , що налічує у своїх рядах 80 членів ВЛКСМ.Комітет комсомолу секретарем якого працює Микола Супруненко, по діловому спрямовує роботу комсомольців і піонерської організації ім.Н.К.Крупської  у світлі рішеньXV з’їзду ВЛКСМ та Пленумів ЦК ВЛКСМ. Школа включилась у підготовку до відзначення славного ювілею – 50 річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції і 50 річчя встановлення Радянської влади  на Україні.      

 

 22 квітня 1970р.школа відзначила великим святом 100 річчя з дня народження В.І.Леніна - великого мислителя,революціонера,організатора КПРС і першої в світі соціалістичної держави,вождя трудящих всього світу.

 

     У жовтні (4 числа, субота)1970р.учительський колектив разом з громадськістю села відзначив 100річчя з дня відкриття школи в с.Зубівка. Доповідь про цю історичну дату зробив учитель школи К.Н.Німич. ЗавРайвно

т.Гаюн Ф.Г. вручив грамоти учителям школи Німич О.П.,Пазинич І.Г.і Пазинич М.К., Паську Ф.С.,Струцькому К.В./був відсутній/ і

Німич К.Н.

      На свято прибув голова РК працівників освіти М.І.Сидоренко. Від колгоспу       

були гостями голова колгоспу І.Т.Супруненко і секретар парторганізації при колгоспі  т.Дем’яненко Й.Х. Привітання зробив  І.Т.Супруненко. Учні,піонери, комсомольці  школи вручили квіти учителям школи та гостям. Потім відбувся концерт.Свято пройшло в сердечній обстановці,і теплоти і шани громадськості до школи.  

З нагоди 100річчя з дня відкриття школи надіслали поздоровні телеграми обком КП України,Райком КПУ,Лобурець В. та інші, які навчалися у Зубівській середній школі.

 

Відповідними органами було звільнено з директора школи Пазинич І.Г. і призначено директором школи Мельченка Павла Васильовича з метою зміцнити учительський колектив і покращити навчально-виховну роботу школи.

 

    В 1974-1975 навчальному році директора школи П.В.Мельченка перевели на роботу в школу с.Гаркушенці. Директором с.ш. було призначено Ярмака В.Л.

 

    Учні школи під керівництвом учителів школи розгорнули діяльну роботу до відзначення 50-річчя утворення СРСР.

 

   30 листопада 1972 року відбулися шкільні комсомольські збори , на яких було обговорено питання про стан підготовки до відзначення 50річчя утворення СРСР. По цьому питанні виступила член бюро комсомолу,десятикласниця Лідія Нехань і секретар бюро комсомолу Золотарьова Надія.

   У своєму виступі директор школи П.В.Мельченко поставив конкретні завдання перед комсомольцями школи у підготовці до відзначення знаменної дати- 50річчя утворення СРСР.

 

   2 грудня 1972 року школа відзначила 250річчя з дня народження Г.С.Сковороди.

В сільському клубі відбувся художній вечір присвячений цій даті.

 

   1972 рік , 4 грудня відбулася сесія сільської ради депутатів трудящих де було відмічено36 раз свято Радянської Конституції. З доповіддю про радянську Конституцію виступив К.П.Німич. Головував на сесії О.М.Мурашкін(він же голова виконкому).Потім для громадян села був продемонстрований кінофільм «Радянський дипломат».

 

   9 грудня 1972 року о 19 год в сільському клубі відбулася урочиста сесія Зубівської Ради депутатів трудящих, присвячена 50річчю утворення СРСР. Доповідь зробив голова виконкому Мурашкін О.М. Потім силами села була організована художня частина.

 

   Учительський  та учнівський колектив провів свято 50річчя утворення СРСР – 16 грудня 1972 року . Доповідь про цю річницю зробила десятикласниця Лідія Нехань. З художніми номерами виступили учні школи.

 

   30.XІІ.1972р.

   Школа організувала в с.клубі зустріч Нового,1973,року.

Вечір відкрили учні 10 класу : Золотарьова Надія,Лідія Нехань,Антоніна Олійник,Любов Белиба,Даценко Ніна,Ольга Коваленко,Кирійчук Ніна,Здор Ніна,Кваша Лідія,Довгаль Оля,Купор Марія, Мащенко Катерина,Деркач Таня,Костишак Ольга,Таран Любов.

З художніми виступами були учні 9а класу.

 

   18 серпня 1974 року о 12 годині відбулася тепла зустріч з учнями-випускниками школи 1954 року. З цього пройшло 20 років і які колосальні зміни відбулися в країні,в людях, у наших випускників. Із складу 36 чол.прибуло 16. Цікаві виступи були О.М.Кійченка,І.Гн.Оленича,Полив’яного А.Т.,Є.П.Кирій,Санжаровець В.К.,  Сидоренко Т.Ол.,Белиби І.Гн.

Це була хвилююча зустріч!Випускники домовилися зустрітися у 2004 році знову в школі.

 

  Список  учителів , які працювали в школі

               і працюють з 1945 року

 

1.Отрішко Пріська Михайлівна

2.Костенко Устина Андріївна

3.Тукало Антоніна Кіндратівна

4.Струцький Карпо Васильович

5.Струцька Христя Дмитровна

6.Пасько Федір Сергійович

7.Верба Юрій Василович

8.Верба Валентина Михайлівна

9.Пазинич Віра Фидотівна

10.Китаєв Вячеслав Іванович

11.Німич Ольга Прокопівна

12.Німич Констянтин Пилипович

13.Войцях Марія Олександрівна

14.Борисенко Олексій Макарович

15.Кійко Віра Михайлівна

16.Чорномориць Роза Антонівна

17.Одарченко Андрій Стипанович

18.Одарченко Лідія Лукічна

19.Цись Марія Антоновна

20.Ручко Тимофій Прокопович

21.Стигайло Віра Василівна

22.Галата Олена Федорівна

23.Зінченко Микола Іванович

24.Бульченко Олександр Степанович

25.Маковецький Федір Матвійович

26.Саір Микола Іванович

27.Позднякова Олександра Григорівна

28. Парасочка

29.Пазинич Марія Костівна

30.Сухиня Тетяна Кіндратівна

31.Оленич Марія Іванівна

32.Легейда Уляна Михайлівна

33.Кваша Григорій Іванович

34.Дмитренко Марія Стипанівна

35.Верещака Марія Павлівна

36.Довгаль Михайло Климович

37.Оленич Ганна Яківна

38.Мелашенко Ганна Степанівна

39.Регеда Оришка Юхимівна

40.Щербань Іван Сергійович

41.Пода

42.Мамаєв Микола

43.Ручко Катерина

44.Василенко Іван Іванович

45.Лучко Іван Харитонович

46. Вітушка

                                                                                                                                                            Запис провела Калініченко Г.І.

На 1-ше вересня 1972 рокув школі

працюють такі вчителі:

 

1.Мельченко В.П.

2.Мельченко В.П.

3.Трохименко М.М.

4.Олійник М.Є.

5.Німич К.П.

6.Німич О.П.

7.Пасько Ф.С.

8.Регеда Г.І.

9.Лобурець Г.І.

10.Даценко М.М.

11.Костишак Г.І.

12.Калініченко Г.І.

13Скакун Г.М.

14.Нехань М.Ю.

15.Москаленко Т.Г.

16.Пазинич І.Г.

17.Пазинич М.К.

18.Коваленко Г.І.

19.Пятько М.Я.

20.Коркішко Р.М.

21.Мельченко Г.І.

22.Довгаль Т.В.

23.Даценко А.С.

24.Регеда М.П.

25.Тимошенко І.П. 

bottom of page