«І світ великий, неозорий належить нам – тобі й мені…»

Літературну годину, приурочену 80-річчю Василя Симоненка, підготували учні Зубівського НВК.

Роки творчої праці поета вкладаються в межі того часу, який називаємо «хрущовською відлигою». Він був одним із лідерів палких, схмелілих від подиху волі українських поетів, котрих називають «шістдесятниками». Найбільше Василь Симоненко любив землю, людей, поезію і село Біївці, що на Полтавщині, де мама подарувала йому життя.

Проникливо, емоційно й виразно пролунала поезія митця із вуст учнів 6 класу: Оксани Малоноги, Лізи Лисюри, Карини Пасик, Георгія Варави, Никифорової Анастасії. Піснею «Виростеш ти, сину…» присутні уславили мужність і героїзм захисників Вітчизни – учасників АТО на Сході. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих мирних жителів під Волновахою…

Грізною пересторогою звучать слова В. А. Симоненка і сьогодні:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Учитель української мови та літератури Л. Г. Кісіль звернулася до всіх присутніх: «Читайте, вивчайте, любіть, захоплюйтеся творами Василя Симоненка, розкривайте відомі й невідомі сторінки його біографії. А ще прочитайте книгу Юрія Смолянського «Симоненкова любов».