Мир єднає серця і зближує друзів…
Щороку, у другій половині вересня, у день відкриття чергової сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у всьому світі традиційно святкують Міжнародний День миру. Зараз сама ідея миру стає державною політикою. Тільки в мирній державі накопичуються її багатства, розвивається культура, зберігаються духовні цінності. Тільки в державі, де панує мир, спокій, злагода, зміцнюється економіка, зростає добробут людей. Із молодого покоління формуються справжні громадяни незалежної держави. Адже саме молоде покоління є нашим майбутнім і може забезпечити подальший розвиток країни.
21 вересня, у Міжнародний День миру, долучилися до проведення Всеукраїнського флешмобу «Дзвін Миру» і школярі Зубівського НВК. За допомогою Skype-конференції наш навчальний заклад перейняв естафету від учнів Миргородської спеціалізованої школи №5, які, у свою чергу, отримали її від школярів із м. Дніпра. Конференція відбувалася двома мовами (англійською та українською). Учні розповідали про значення миру, про історію відзначення цього свята, співали пісні. А зубівські школярі передали естафету учням Комишнянської та Ромоданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. До Skype-зв’язку із Ромоданом долучився волонтер Корпусу Миру Джейкоб Доусер, який розповів дітям про проведення цього свята у своїй країні. Лейтмотивом зустрічі прозвучали слова Мартіна Лютера Кінга: «Темрява не може вивести з темряви, лише світло може. Ненависть не може перемогти ненависть, це може зробити лише любов і мир». Усі разом ми задзвонили у шкільні «дзвоники миру», які сповістили про волю дітей, учителів і батьків щодо встановлення миру в Україні. Це був перегук зі «Дзвоном Миру», який пролунав цього дня біля штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.
Із маленького миру – у собі самому, у класі, родині, державі – починається й великий та благодатний мир на нашій Землі. Однак, війни на планеті не вщухають майже ніколи. То в одному кінці землі, то в іншому спалахує страшне полум'я, і тоді знову гинуть люди, ллється кров, плачуть матері й діти. Гинуть на сході, захищаючи рідну Україну, і наші співвітчизники.
І, пам'ятаючи про загиблих, ми маємо навчитися жити в мирі. А це не так просто… Нелегко визнати, що правий хтось інший, а не ти; складно знайти в не зрозумілій тобі людині хороші риси. Складно, але необхідно. Заради майбутнього нашого світу. Тож давайте навчимося розуміти і поважати одне одного; нехай почнеться на Землі нова історія – історія Людства, яке не знає війн…
Любов Десятник, учитель англійської мови Зубівського НВК
