О рідне слово, хто без тебе я?
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ліна Костенко
«Найбільше і найдорожче багатство в кожного народу – це його мова, жива схованка людського духу, багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, і розум, і досвід, і почуття», - писав український письменник Панас Мирний.
Мова… Мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим цвітом… Ніжна й лагідна, але сильніша за найміцнішу броню, бо єднає дух і тіло, адже це не лише засіб спілкування, а й генетичний код нації.
21 лютого — Міжнародний день рідної мови. І кому ж, як не нам, носіям однієї з найбільш милозвучних мов світу, про це пам’ятати?
Відзначили це свято і в Зубівському НВК. Учні 5-11 класів узяли участь у флешмобі та засвідчили: «Я люблю українську!», «Рідна мова – запорука нашої незалежності». Найактивніші школярі отримали нагороди за участь у II Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «На Урок» з української мови та літератури на всеукраїнському рівні. Святковий настрій створювали пісні відомих гуртів «Кому вниз», «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Мандри» на вірші українських поетів у сучасній оригінальній обробці, які лунали протягом дня.
Мова – це душа народу! Щоб вона була живою, кожне слово має нести в собі неповторну українську ментальність і оспівану віками неймовірну милозвучність. Її майбутнє, її право бути красивою - в наших руках. Тож відроджуймо, плекаймо українську мову!
Учитель української мови та літератури
Тетяна Іванівна Щукіна
